(ту), accusare, обвинять. Болезн.гр. Çынна айăп тусан, ху та айăплă пулăн. Если будешь обвинять других, то и тебя осудят. Eadem locutio saepissime usurpatur in venia pelcnda. Это выражение часто употребляется в извинениях. Юрк. Айăп ан ту сахал çырнăшăн. Извини, что мало написал. Изамб. Т. Ме сана çăкăр. Айăп ан ту. Кăçал кунта та тырă начар пулчĕ. На тебе хлеба. Извини. Нынче и здесь хлеб уродился плохо. Такм. Айăп тумăсăринччĕ пире. Извините нас. Ib. Айăп ан тăвăр, ваттисем! Извините, старики! Трехбл. Эпир мĕн пĕлетпĕр, çамрăксем? — айăп тумăсăрăнччĕ, ваттисем! Что знаем мы, молодежь? — извините нас, старшие! Изамб. Т. Когда гости уходят, им говорят: „Айăп ан ту ĕнтĕ!“ (не осуди). Гость отвечает: „Мĕн айăп тума тата!“ (за что же осуждать?). || Peccare, delinquere, провиниться. V. р. 2З, V. ЗЗ.
См. также:
айăн айăн пи айăн-çийĕн айăп « айăп ту » айăпа кăлар айăпа хăвар айăпа юл айăплă айăплăн